Атакама. Частина 2

Другим за популярністю в туристів є заповідник Ель-Татіо – геотермальне поле, що розмістилося на висоті майже 4200 метрів над рівнем моря. І це найбільша група гейзерів (біля 80 штук) у південній півкулі та третя за величиною у світі.

Гейзери не дуже високі, а температура води приблизно 86 градусів. Проте на такій висоті цієї температури достатнь, щоб вода кипіла.

Найбільша кількість відвідувачів у заповіднику на світанку. В той час гейзери мають найвищу активність. Окрім того, вони знаходяться у тектонічній западині на височині. Через різницю температури води та повітря, під час виверження все навколо заповнюється парою, яку розфарбовують перші сонячні промені.

Кажуть, що виглядає це неймовірно. Проте ми потрапили туди вдень. Звісно, казкової картинки вже не було, проте гейзери все одно булькали, пара підіймалася, було спекотно, волого, пахло сіркою. Та на відміну від ранку, окрім нас нікого не було.

Це місце не є цілком безпечним, адже прогнозувати вивереження доволі складно. Про це є купа попереджень і гейзери мають огорожі. Щоправда, ті огорожі умовні. А на самому вході разом з написом “ласкаво просимо” до гостей всміхається череп.

Ще одним чудовим місцем є Національний заповідник Лос-Фламенко. Щоправда, необхідно добре враховувати сезон міграції тих самих фламінго. Ми, наприклад, не врахували і замість “рожевого пташиного моря” побачили посохлі луки.

Але зустріли інших чудових тварин.

Проте дорога туди від Сан-Педро-де-Атакама просто неймовірна. Один вулкан Ліканкабур чого вартий! Його видно ще з самого містечка, а зблизу він дійсно неймовірний.

Вулкан заввишки 5916 метрів – ідеальний кам’яний конус – за часів інків, був вівтарем. Щоб заспокоїти вибухи бога, вони несли на своїх спинах тесане каміння та інші дари для духу Ліканкабуру та піднялися на вулкан. Нащадки тих корінних жителів досі бояться і шанують дух вулкана.

Останнє виверження було дуже давно, ще в епоху голоцену (початок голоцену почався близько 12000 років тому, тобто близько 10000 до н.е.). Зараз підйом на верхівку цілком можливий і вважається відносно легким. Проте через висоту рекомендується попередньо пройти акліматизацію.

Для поціновувачей зірок, Атакама – ідеальне місце для спостереження за нічним небом. Ясна річ, адже дожів майже немає, хмар майже немає, великі міста з ілюмінацією теж відсутні. Тільки телескоп, простір, височинь, зірки та мрії. Ну, ще трошки холоду.

Отже. Для тих, то полюбляє подорожувати й дивитися незвичне, Атакама може стати чудовим вибором. Це складне, часом небезпечне, суворе, як його природа та духи, місце. Але таке привабливе!