Лавра

Моє відношення до релігії досить не однозначне. Бо, з одного боку, я вірю, що є сили, більші за нас. А от з іншого — релігія, як спосіб вливу на людські маси. Церква людей грабувала, вбивала, відправляла на війну, впливала на політику, тощо. Та й взагалі, як на мене, церква, то не для Бога. І служителі її звичайні люди, яким ніщо людське не чуже. Звісно, є ті, хто вірує істинно, але не так багато, як хотілось.

Бабці, яким важливе не те, що ти взагалі прийшов до церкви, а наявність хустинки або довжина спідниці. Тітоньки, які краще знають, як хреститися, в який кут ставати та те, що дитячий галас — то горлобєсіє. Жінка із менструацією взагалі немає жодних прав. Всім плювати, що колись такі жіночки бруднили кров’ю церковну підлогу, а тепер таке не можливо. Та яка різниця? Люди краще знають.

На мій розсуд, такі «правильні» приходянки як раз і відвертають людей від віри. Диявол у хустинці та довгій спідниці.

Та повернемося до Лаври. Довгий час та чи інша релігія зазнавала гоніння. Монахи збирали свої речі й шли. Переховувалися десь у безпечних місцях, засновували нові монастирі, через страждання та лишіння шукали свій шлях до Царства Небесного.

Можна сповідуватися цілодобово, можна хреститися зранку до ночі. Вбиратися тільки в пристойне вбрання та постувати. Можна жити в тих печерах поряд із тими мощами, але це нікого святим не зробить. Є заповіді Божі. Є сім смертних гріхів. Дивлюся на тих лаврських попів… Гнів, гординя, жадібність, ненажерливість, сум (заздрість), зневіра. Про блуд нічого не можу сказати, з такими пузяками…

Що ми бачимо наразі? Гладкі бридкі попи мертвою хваткою вчепились за монастир. Намагаються тишком-нишком вивезти ікони. (На справді, нікому допоки не відомо, що вони вже вкрали.) Б’ються із протестувальниками, кидаються на журналістів, насилають прокльони. Хіба так поводяться божі люди? Вся росія збудилась — гоніння віри! Нешановні, про яку віру йде мова? Не релігія, бізнес.