-
Лип 29 2022 
Полк “Азов”
Ну, що ж…
Жодної хвилини не сумнівалась, що кляті орки так просто азовців не відпустять. Правда, я думала, що з ними влаштують якийсь “показовий концерт” із судом. А вже потім, за знущання над великою нацією Донбасу, також показово розстріляють.
Щось в русні точно пішло не так і вони просто рознесли будівлю із полоненими. Звичайно, що із кожної […]
-
Лип 28 2022 
Ми всі не вигрібаємо
Не знаю, що це, але я з дитинства боюся грюкоту в двері. Та й дзвінків у двері теж. Не те, що я прям боюся, але нервуюся. Не знаю, чому саме, воно наче завжди так зі мною було. Можливо, це голос крові, бо за прадідом приїхав чорний воронок? Діда тоді розстріляли.
А що зараз? Тепер я смикаюсь […]
-
Лип 25 2022 
Мюнхен
Мюнхен пахнет жасмином и липой…
Низкие дома, зелень, высокая трава и ни с чем не сравнимый уют. Ты сразу чувствуешь себя даже не дома. В гостях у любимой бабули. Оказалось, что Мюнхен – это еще и город пожилых людей. Честное слово! Такого количество модных бабуль и пижонистых дедуль я не видела никогда!
Мы жили в тихом зеленом […]
-
Лип 23 2022 
Домовленості
Пам’ятаєте, я колись робила допис про “зелений коридор”? Той, крізь який я б їхала тільки від безвиході та відчаю. А пам’ятаєте, які в мене були аргументи? Навіть якщо пам’ятаєте, то все одно скажу. Я не вірю тим людям (нелюдям). Скількі “котлів” було після домовленостей? Скільки таких “коридорів” розбомбили та розстріляли?
І от наразі, що ми бачимо?
Якогось […]
-
Лип 21 2022 
Доминируй, властвуй, унижай!
Когда-то давно мир узнал про страшный и прекрасный мир БДСМ. Да, да! Автор будущего шедевра учитался “Сумерками” до умопомрачения и написал фанфик. Тоже жутко романтичный, только про жёсткий секс.
Все барышни, от мала до велика, и даже некоторые юноши, взахлёб читали про “я не занимаюсь любовью, я трахаюсь”. И все пускали розовые сопли, ведь великая сила […]
-
Лип 19 2022 
Біженці
Про вдячність розповідають дуже рідко. Це майже нікому не цікаво, бо на спільну думку, люди й так повинні бути вдячними! Про що ще казати?
А розповідають про невдячність, нахабність та невічливість тих, хто втікає від війни. Цього разу і я не буду виключенням. Бо мені це болить. Бо часом хочеться гепнути по голові і заволати: “Ви […]
-
Лип 17 2022 
Життя продовжується
Нещодавно на одному з пляжів Одеської області якийсь відпочивальник підірвався на міні. Не дивлячись на заборону, на попередження про небезпеку, про кучу постів та розповідей, що усе заміноване, якесь одоробло полізло до моря. В його день народження йому відірвало голову. Свято було “отрив башки”…
І в мене є питання. Добре, не страшно за себе. Людей не […]
-
Лип 11 2022 
Наруга над жалобою
Я виїхала з рідного міста у липні 2014 року останнім потягом. Приїхала спочатку до Харкова. Місто жило своїм життям, проте кількість переселенців сягнуло піднебесної, тож всі все одно були на стрьомі.
Одеса ж зустріла мене, як мачуха стрічає небігу. Саме там я зрозуміла, що взагалі не важливо, на чиєму боці я була, що підтримувала чи що […]
-
Лип 06 2022 
Поезд на Варшаву
Интерсити “Хелм-Варшава” – филиал ада на Земле. Прохладнее было даже во всеми уже забытом, но от этого не менее жутком, “Луганск-Львов”.
Четыре длинноногие улыбчивые девушки с шестью огромными чемоданами и милым маленьким песиком прямо таки оккупировали купе. Все полки были уставлены самокатами, песьими корзинами и прочими картинами.
Было жарко. Все потели. Пес невозмутимо смотрел по сторонам, изредка […]
-
Лип 04 2022 
Ведь я люблю тебя, Киев! (с)
Вы даже не представляете, сколько моих друзей, вернувшись всего на несколько дней, с огромным трудом заставляли себя собирать вещи. Какой мукой был очередной отъезд. Как сильно они хотели остаться. Вот я и боялась, что приеду в Киев и меня просто разорвет от тоски. Боялась, что не захочу уезжать, а уезжать надо.
За пять месяцев любимый город […]
