Як “визволителі” нормальне життя уявляють

На тенетах світового павутиння точаться суперечки: чи то всі росіяни паскуди, чи то тільки лисий дідько кончєний. Те, що другий – сволота, немає сумніву. А якщо дивитися, скільки з перших підтримує другого, то…

Та сьогодні мова не про політику. Навіть не про русофобію. Може тільки краєчком зачепить.

Я не приховую, що читаю багато. І не тільки книжок. І не тільки те, що подобається. Окрім цікавого та приємного, я почитую “вороже”. Інколи, щоб посміятися з дурні. Але зазвичай, щоб розуміти, що саме у людей в голові і чи є вона, та голова, насправді.

За минулий тиждень мене по-справжньому вразили дві історії. Та так вразили, що я навіть на уроках іспанької мови ломаною іспанською розповідала, бо змовчати неможна. Навіть не самі історії, а реакції читачів. Коментарі безцінні. Одразу зроблю уточнення: обидві історії на російській платформі, на росії справа, росіяни писали, росіяни коментують.

Перша історія про дівчину, яку вдарила вчителька. Почалося все з того, що вчителька зробила дівчинці зауваження, щодо зовнішнього вигляду. На відео учениця вдягнена цілком пристойно, зачіска звичайна. Нічого яскравого або зухвалого. Що відповіла школярка ревнісній поборниці благочестя невідомо, бо не чутно на відео. Та тільки педагог обурилася, луснула дівчину та вчепилась у волосся.

В мене немає спеціальної освіти, я не знаю, на скільки така поведінка педагогічна. Але якби мою дочку якась лахудра вдарила, я б висмикала тій всі патли за свою дитину. Ну, може б не побила, але вчинила таку свару із залученням громади та поліції, що та педагогиня від бога ніде б вже з людьми не могла працювати.

Але то я. Пам’ятаєте, коментарі безцінні? Дев’ять з десяти коментаторів пишуть, що діти зараз – породження пекла. Що взагалі не зрозуміло, чому у навчальні заклади не повернули шмагання. І взагалі, без добрячих стусанів діти ростуть конченими мразотами. А побиті – чемні та ввічливі, добрі до оточення та безмежно щасливі.

Друга історія про армію. Раптом виявилось, що чоловіки зараз – мляві, інфантильні та ліниві. Давно вже треба щось робити, бо повиздихнуть всі, нікчеми. Вихід один – армія. І не треба збільшувати вік призову, навпаки! Чим раніше піде на службу, тим більшим мужиком виросте.

Так і уявляю собі, як акушерка каже породіллі: вітаю, у вас син – 4,500 кг, 52 см. Ми його вже передали до армії.

Та навіть не рання армія. Треба дідовщину повернути (!!!!! повернути!!!! наче вона в них кудись зникала) на законодавчому рівні. Тільки діди з млявих салаг зроблять гідного громадяднина та патріота.

Чи варто казати, що кількість людей, що підтримує цю маячню, величезна?

І на останок. Про зомбування та промивку мізків. Є в мене в бібліотеці кілька письменниць, які під ПСМ заходять дуже й дуже. Російськомовні, із відповідною геолокацією. Так, я почитую руснявих авторів. Це мене не прикрашає, але дає цікаве бачення того, що відбувається.

Майже в кожній книжці, червоною стрічкою: то й що, що він мене аб’юзить? Що я можу зробити? Треба просто потерпіти. Треба мовчати, бо зізнаватися, що тебе кривдять – то сором. Не можна боротися, тільки підкоритися, бо може бути ще гірше. Хіба ти, слабка жінка, можеш протистояти кремезному чоловіку?

От так подивишся на російську суспільну думку і бачиш, що в житті головне: скрута, приниження, побої та знущання. Через біль та подолання стають справжніми громадянами та патріотами.

Мовчи, не виділяйся, нічого не вимагай, держи очі долу та виконуй накази, не жалійся, як тобі зарядять по голові. Ідеальний раб. Тихий і поступливий.Чоловіки, яки мають або бити або отримувати побої. Жінки – підкорятися і мовчати.

Який висновок? Круто казати, що тільки пуйло – мурло, але це не так. Майже все суспільство таке. Скалічене, понівечене, жалюгідне.