ДАП. 2014-2015
15 січня 2015 року голова динири захарченко зробив заяву, що ДАП пав. Ще тиждень цю інформацію ніхто не підтверджував, але й активно не спростовував. Проте, вже 22 січня 2015 року українська влада офіційно признала: “Люди вистояли, не вистояв бетон”.
Якщо чесно, то я ввела вас в оману. Сьогодні не про ДАП. Не про наших кіборгів. Чому? Бо мені огидно читати про 327 днів війни. В мене до цього така відраза, що ламає все тіло і тягне блювати.
Раптово війна в Україні почалась 24 лютого 2022 року. От де горе і невимовний біль. Що тоді було з квітня 2014? Тоді у вас було світло, не лунали сирени, не вибухали ваші домівки, а значить, то не ваша справа? Тож, і війни не було. Десь далеко, якесь донбаське бидло помирає. Та й дідько з ними! Воно ж вас не стосується. Ну, забрали якогось далекого знайомого воювати, шкода, але це не точно. І взагалі, віддайте вже той Донбасс, нехай вдавляться.
За яку країну помирали кіборги в Донецькому аеропорті, за що воювали в Дебальцево, в Пісках? Чи не українці мужньо відстоювали Слов’янськ, Краматорськ, Слов’яносербськ та Лисичанськ? Може це якесь чаклунство – звільнення Маріуполя? А Зеленопілля, Савур-Могила, Іловайськ, Волноваха, Новосвітлівка із Хрящуватим, Мар’їнка та Авдіївка… Що це було?
Ну, добре, тоді то було АТО. Та на рашці зараз також війна війною не називається, але самої суті назва не змінює. Чи є різниця в тих назвах офіцеру, який натягнув чужого жетона і як звичайний рядовий вивозив камазами тіла загиблих? А серед трупів ховав тих, хто вижив.
Повторюю питання. Так що то було? За що помирали наші українські лицарі?
327 днів тому війна не почалася. Вона почалася 12 квітня 2014 року. Коли русняві покидьки силою захопили Слов’янськ, Краматорськ та Дружківку.
UPD: 20 лютого 2014 року на територію українського Криму зайшли російські окупаційні війська. Без знаків розрізнення.
Але тільки тепер, коли прилетіло в кожен куточок нашої батьківщини, почалася війна. Зараз кожен може ткнути будь кого, що той недостатньо патріотично налаштований. Щось читає, слухає, дивиться, як розмовляє та з ким. Чи випив він той келих пива або зжер кусень м’яса. Чи, от падла така, виїхав і не помирає там від сорому та смутку. А якщо і помирає, то сам винний і цього недостатньо.
Це ваше ліцемірство… Це просто ганьба!