Кіто. Стародавнє.

Отже, знайомтеся! Столиця Еквадору – Кіто. Визнане одним з найкрасивіших міст Південної Америки.

Це справжнє гірське місто, висота якого над рівнем моря 2850 метрів. Розташоване на трьох пагорбах та оточене низкою діючих вулканів. Історія Кіто почалась ще в першому тисячолітті до нашої ери, місто вже тоді було столицею. Щоправда, Еквадору тоді не існувало, була індіанська держава Кіту.

В 1531 році місто захопив іспанський капітан Себасьтьян де Белалькасар. З приходом іспанців, корінне населення зазнавало тиску та порушення прав. Дійшло до рабовласництва. Місцеві повставали, але не дуже вдало, поки у 1822 році повстання не очолив Симон Болівар. Колишня колонія Іспанії отримала незалежність.

А сам Симон Болівар не полишив свою справу і продовжив боротися за незалежність і інших іспанських колоній. Він вважається національним героєм аж в шести країнах в Південній Америці: Венесуелі, Колумбії, Панамі, Еквадорі, Болівії та Перу.

Та колонізація не пройшла непомітно. Іспанці насаджували свою культуру та релігію. З тих часів більша частина населення – католики і основна релігія – католицтво, велика частина культирних пам’ятників так чи інакше із релігією пов’язані.

Оскільки Кіто розділене на три частини, за кількістю пагорбів, історичний центр розмістився посередині. Саме там скупчені історичні будівлі, музеї та площі.

Як на мене, перлиною історичних будівель є Базиліка дель Вото Національ. Перший камінь був закладений в липні 1892 року, а от урочисто відкрили базиліку в липні 1988 року. Офіційно вона вважається недобудованою і має пророцтво: як її добудують, то почнеться кінець світу. Але це не єдина церква, про яку ходять такі байки.

Доречі, Базиліка дель Вото Національ входить до переліку найвищіх католицьких храмів світу. Розділяє почесне 31-32 місце разом із французьким Шартрським собором. Висота сягає 115 метрів.

Дивний факт: в Європі горгульї на соборах – міфічні істоти. А от в Еквадорі на соборах місцева фауна. Певно мешканці вирішили, що міфічне, то десь там. А от ось це все – тут і поряд.

Цікаво, що можна вилізти на саму височінь. Спочатку проїхатися на ліфті та вийти на поверсі із кав’ярнею. Потім ще пройтися кілька поверхів мармуровими сходами та опинитися на чудовій оглядовій площадці із магазином-кав’ярнею, де продають якесь міцне місцеве алкогольне пойло.

Так, так! На башті із годинником, який не працює, можна трошки прибухнуть. Певно це для того, щоб мати сили видертися на саму височинь вузенькими металевими сходами. Вид з тої башти відкривається приголомшливий!

Є ще інші горгулії. Броненосці, буйволи та ще якісь цікаві тварини. Але вони залишились з іншого боку.

Навпроти собору, на двохсотметровому пагорбі, розташована статуя Діви Марії Кітської “El Panecillo Madonna or The Virgin of Quito statue”. Сама статуя заввишки 41 метр та зроблена із алюмінієвих листів. Такий образ Божої Матері вважається чи не єдиним в своєму роді, бо Марія зображена із янгольськими крилами, що не властиво християнським канонам.

Піднятою правою рукою вона благославляє місто та його жителів, а під ногами в неї – змій та півмісяць. Наче Богоматерь попирає все гріховне. В історії деяких соборів я читала, що півмісяць під ногами католицьких святих – це головування християнства над іншими віруваннями.

Нам сподобалась ще одна церква-музей “Iglesia de El Sagrario”.

Не дивлячись на розміри та розташування, вона вважається прилеглою капличкою, а не основним храмом. Особливістю побудовви є дуже складні фундаментні роботи. Через складний ландшафт, храм будували над яром, для чого спочатку була побудована спеціальна арка, а вже потім на ній вибудовувалось усе інше. В цілому, будівництво тяглося з 1617 року до 1747.

Окрім звичного ошатного церковного оздоблення, в храмі можна відвідати невеличкий музей. В якому є різновиди вбрань священнослужителів, стародавні молитовники та ноти для хористів. А також невеличка бібліотека. То моя любов!

Та більш за все мене вразила екскурсія на купол.

Зазвичай, як ми собі уявляємо таке? Якщо пощастить, то під’їдеш трохи на ліфті, потім ще лізеш, язик на плечі, сходами на височінь. Так, цього разу були сходи. Але кам’яні, дуже вузькі, і не так високо, як зазвичай. І якби ми не взяли екскурсію, то маленькі дверцята – вхід, ніколи б не знайшли. Це дуже захопливо! Наче крокуєш не в храмі, а в якомусь старовинному підземеллі.

Прогулянка виглядає приблизно такIMG_1170

Історичний центр Кіто став один з перших об’єктів, внесених до ЮНЕСКО. А ще Кіто – культурна та освітня столиця Еквадору. Це місто – справжня перлина. Навіть просто їхати вулицями – насолода