Ми різні

Русня таки здобула. Унітази, пральні машинки, електричні чайники без підставок та єнот. Певно, захоплення пухнастого – то головне досягнення. Може, тільки заради цього вони війну і почали?

Проте, розмова сьогодні недовга та трошки про інше. Я вже багато разів казала, що читаю та дивлюся з усіх боків. Дуже мені цікаво, що там в головах, чим люди дихають і в кого насправді які цінності. Бо часом внутрішнє проривається назовні. І лізе таке лайно, що волосся дибки.

Тож, про дуже “хорошу русню”.

Так названі ліберали з кожної праски розповідають, що пуйло – то не вся росія, що неможна всіх звинувачувати у злочинах ботоксного діда і взагалі, вони всі за мир, та й карліка обдурили. А ще… Ще скиньте нам мільярд грошей, бо ви ж всі хочете дивитися нас якомога частіше, слухати одне й те саме вже 10й місяць. А нам треба багацько грошенят, бо ми втікли з власної країни, де наша бездієвість привела до тотального жаху. Тепер треба десь жити, подорожувати, щось їсти і взагалі відчувати себе в комфорті і дуже безпечно.

Звісно, що це все красиво загорнуте в: наша редакція весь час працює для того, щоб ви могли бути в курсі останніх подій. Ви ж знаєте, як скрутно зараз, нам треба платити нашій редакції, купувати нове обладнання, за щось існувати, тощо…

Здавалося б, що мене не влаштовує? Це ж наче правда.

Ми різні. Коли наші блогери просять гроші та на що саме? На спартани, на байрактари, на тепловізори, теплий одяг, пічки, генератори, на медикаменти, на взуття, на ремонт машин, що постраждали при виконанні бойових завдань. Для жителів деокупованих міст та сіл на їжу, на цукерки та іграшки дітям, що постраждали від війни. На парафін для окопних свічок.

Ніхто не пише, що йому важко, бідненькому, тож давайте гроші.

Ми різні.