Замок Рейнфельс
На хребті між лівим берегом Рейну та долиною Грюндельбах над містом Санкт-Гоар розташовані руїни городища та замку Рейнфельс. Після перетворення на фортецю, він був найбільшою фортифікаційною спорудою в долині Середнього Рейну між Кобленцом і Бінгеном.
Побудований цей замок був у 1245 році як митниця для кораблів, що йшли Рейном вгору по течії.
Та свій розквіт замок пережив у 14-15 століттях під владою графів Катценельнбогенів, а згодом ландграфів Гессенських. Він став одним з найпотужніших і найнеприступніших замків на Середньому Рейні. За цей час були добудовані значні частини замкового комплексу, в тому числі розгалужені підземні ходи та каземати.
Рейнфельс тримав оборону багато разів, але встояв та зберіг свою міць. Проте почав поступово занепадати і врешті-решт був підірваний французькими революційними військами у 1797 році. Руїни відійшли Пруссії і кілька десятиліть не використовувалися. З 1925 року замок належить місту Сен-Гоар.
Сьогодні ж частина замку відбудована і використовується як готель. Також є великі простори для проведення тематичних вечірок (як то фестиваль менестрелів) або весіль.
Велика частина замку перекрита. Проводиться велика реконструкція.
Інша ж частина частково відкрита для відвідувачів.
Вхід до комплексу через надбрамну Годинникову вежу. На з’єднувальній доріжці між годинниковою вежею і палацом знаходиться Великий льох. Це найбільший в Європі безопорний склепінчастий підвал. Він має довжину 24 метри, ширину і висоту близько 16 метрів і може вмістити до 400 осіб. Товщина стін сягає 4 метрів. У підвал була вбудована цегляна винна бочка місткістю близько 180 000 літрів. Стіни були замазані салом. Цікаво, як це впливало на смак вина?
Наступна брама, побудована близько 1300 року, веде до основного замку 13 століття зі сходовою вежею, в якій зараз знаходиться музей замку. В цьому невеличкому краєзнавчому музею можна дізнатися про історію замку.
Але більша частина зруйнована. Маршальський замок, внутрішній двір, стайні, від яких залишилася лише невелика ділянка стіни, від вежі зброярів залишився лише пеньок.
Проте сьогодні йде велика реконструкція. Сподіваюсь, що вже зовсім скоро можна буде побачити цю фортецю більш цілісною й ще більше величною.