Замок Вішерінг
На північному заході Вестфалії в землі Північний Рейн- Вестфалія є такий собі регіон Мюнстерленд. Він відомий своїм велосипедним маршрутом, що має назву “Маршрут 100 замків”. Цей шлях складається з чотирьох кіл і має загальну довжину близько 960 кілометрів.
Серед замків на цьому маршруті є один чи не найстарійши і найкраще збережений замок Вішерінг. Розташований він на північній околиці міста Людінггаузен. Невеличкий, проте дуже файний. Його заснував єпіском Мюнстера як фортецюв другій половині 13ого сторіччя. Проте з часом він став родовим будинком родини Дросте цу Вішерінг. До речі, ця родина є власниками цього маєтку досьогодні.
В 16ому сторіччі замок сильно постраждав від пожежі й був перебудований та розширений. В ньому почали проглядатися елементи ренесансу. Але власники все одно вирішили перенести свою резиденцію до іншого замку й Вішерінг залишився занепадати.
Дісталося замкові й під час Другої світової війни. На вал впала й та вибухнула авіаційна бомба. Комора та млин були знищені повністю, жорна віднесло аж до каплиці, що знаходиться на околиці. Та після відбудови та реставрації його було орендовано громадою міста для створення в ньому культурного простору. Наразі він є пам’яткою архітектури й в середині розміщений невеличкий, проте цікавий музей. Окрім того, з Лицарській залі проводять просвітницькі заходи та цікаві лекції.
Замок розташований на двох островах. На одному острові розміщений такий собі зовнішній замок із господарськими будівлями. А на другому – основний (верхній) замок. Це вже житлові споруди. обидва острови оточені валами та ровами й це виглядає так, наче замок стоїть посеред озера.
Вздовж штучно створеного водоймища по колу є пішохідна доріжка. Обабіч шляху ростуть старі дуби та липи. Одне з дерев навіть під охородною, як пам’ятка природи.
З господарського острова на острів основний перекинутий дерев’яний міст. Якщо дивитися у воду уважно, то можна побачити велетенських коропів, що ліниво плавають у воді ровів.
Крізь кам’яну арку потрапляєш у невеликий майже круглий внутрішній двір. частина кола – кріпосна стіна, по якій можна прогулятися.
У напівпідвальному поверсі розміщені лекційні кімнати та дитячий простір. Там можна на власному досвіді дізнатися вагу обладунків, скласти костюми часів заснування фортеці. а також роздивитися велику мапу, на якій позначені всі 100 замків.
На першому поверсі розташований безпеосередньо музей. Дивовижно було спостерігати за світловим шоу: білі стіни, наче завдяки магії, розфарбовуються старовинним фресками.
Головними пам’ятками є подружнє ліжко з вирізьбленим дерев’яним оздобленням. Воно було частиною оригінального інвентарю замку і було надане музею родиною Дросте цу Вішерінг.
Також цікавим експонатом є важкий (близько 2 кг) залізний нашийник Ламберта фон Оера. Це шестигранна залізна каблучка, всередині неї чотири гострі шипи. У 1520 році Годдерт фон Хармен наказав нюрнберзькому ковалю передати знаряддя тортур Ламберту фон Оеру. Це не було подарунком, це був засіб змусити того поступитися в суперечці щодо права власності на землю. Та восьмидесятирічний Ламберт не став домовлятися із шантажистом та поїхав до Мюнстера. Там зброяр звільнив його від нашийника, розрізавши його на дві частини. Складний механізм фіксації тоді було пошкоджено, проте він і досі є пам’яткою того часу.
Замок популярний серед місцевих та туристів. Він був намальований на поштовій марці. А також є популярним місцем для кінозйомок. Воно й не дивно, адже він невеликий, проте неймовірно чарівний.