-
Гру 22 2022 
Промені добра
Кляті українці влучили в якусь ЛЕП і Шебекіно сидить без світла… Наші співчуття. Хоча ні. Це ж тільки на користь! Воно все на добро та на щастя. Певно, то якийсь їхній янгол-охоронець боронить росію від комфорту та речей першої необхідності. Боронь боже, як буде струм, то надивляться сатанинських відосів і всі стануть геями.
Кілька ночей тому […]
-
Гру 20 2022 
Аватар: шлях води.
Ми чекали на нового Аватара дуже довго. Так довго, що ставало зрозуміло – кінце буде таке собі. Задовго. Забагато часу пройшло. Кілька сценаріїв переписано. Доречі, це дуже видно.
Як на мене, другий фільм спізнився років на десять. Так, чудова графіка, ніхто не сперечається! Та окрім неї нічого нема.
От що було в першому Аватарі? Який посил? Все […]
-
Гру 19 2022 
Чічен-Іца
Майже все, що наразі є у відкритому доступі, відомо завдяки українському вченому, Кнорозову Юрію Валентиновичу, котрий народився на Харківщині у 1922 році. Та не дивлячись на всі досягнення, у Мексиці вчений жодного разу так і не потрапив. За радянських часів був “невиїздним”, от така іронія долі.
Лише в 1990 році керівництво Гватемали запросило видатного вченого відвідати […]
-
Гру 13 2022 
Viva Mexico!
На шістдесят шостому поверсі в Торонто ми, зазвичай, слухали пожежні тривоги та сирени швидких і поліції. Кам’яні джунглі. Виразні в своєму урбаністичному стилі. Після суворої, холодної та, з приходом зими, сірої Канади, Мексика вибухнула кольором, ніжним яскравим сонцем та природніми звуками.
Серед всього курортного різноманіття, ми вибрали Плайю дель Кармен, що неподалік від славнозвістного Канкуну. Але […]
-
Гру 12 2022 
Щось дощить
Про той “Дождь” не висловився тільки зовсім лінивий. Звісно, як українка, як патріот власної країни, як просто людина, вважаю, що все вірно. Треба було відбирати ліцензію от і відібрали. В цьому й фішечка демократії – закон єдиний для всіх. Взагалі не має значення, на чиєму ти боці, якщо ти порушив закон, ти – злодій. І […]
-
Гру 01 2022 
Райдужні надії
Не знаю, як там в кого в дитинстві, а мене бісило оце “райдуга-дуга”. Тридцять років тому воно мені якось по-дебільному виглядало, і тепер нічого не змінилося. Але від пришелепкуватих на мій погляд виразів, я не перестала радіти райдузі на небосхилі. Це завжи виглядає чимось божественним і трошки нереальним.
Але мова сьогодні не про веселку. Точніше, про […]
