• Аватар: шлях води.

    Ми чекали на нового Аватара дуже довго. Так довго, що ставало зрозуміло – кінце буде таке собі. Задовго. Забагато часу пройшло. Кілька сценаріїв переписано. Доречі, це дуже видно.

    Як на мене, другий фільм спізнився років на десять. Так, чудова графіка, ніхто […]

  • Чічен-Іца

    Майже все, що наразі є у відкритому доступі, відомо завдяки українському вченому, Кнорозову Юрію Валентиновичу, котрий народився на Харківщині у 1922 році. Та не дивлячись на всі досягнення, у Мексиці вчений жодного разу так і не потрапив. За радянських часів […]

  • Viva Mexico!

    На шістдесят шостому поверсі в Торонто ми, зазвичай, слухали пожежні тривоги та сирени швидких і поліції. Кам’яні джунглі. Виразні в своєму урбаністичному стилі. Після суворої, холодної та, з приходом зими, сірої Канади, Мексика вибухнула кольором, ніжним яскравим сонцем та природніми […]

  • Щось дощить

    Про той “Дождь” не висловився тільки зовсім лінивий. Звісно, як українка, як патріот власної країни, як просто людина, вважаю, що все вірно. Треба було відбирати ліцензію от і відібрали. В цьому й фішечка демократії – закон єдиний для всіх. Взагалі […]

  • Райдужні надії

    Не знаю, як там в кого в дитинстві, а мене бісило оце “райдуга-дуга”. Тридцять років тому воно мені якось по-дебільному виглядало, і тепер нічого не змінилося. Але від пришелепкуватих на мій погляд виразів, я не перестала радіти райдузі на небосхилі. […]

  • Рідна мати моя…

    Десь на минулих вихідних на росії святкували день матері. Чи то спеціально до свята, чи то просто назріло питання, але путіну влаштували зустріч із солдатськими матерями. Всі чинно сиділи, ошатно вдягнені, робили натхненні обличчя і зі пристрастю задивлялися в очі […]