Боль

Ну, що ж…

Жодної хвилини не сумнівалась, що кляті орки так просто азовців не відпустять. Правда, я думала, що з ними влаштують якийсь «показовий концерт» із судом. А вже потім, за знущання над великою нацією Донбасу, також показово розстріляють.

Щось в русні точно пішло не так і вони просто рознесли будівлю із полоненими. Звичайно, що із кожної […]

Не знаю, що це, але я з дитинства боюся грюкоту в двері. Та й дзвінків у двері теж. Не те, що я прям боюся, але нервуюся. Не знаю, чому саме, воно наче завжди так зі мною було. Можливо, це голос крові, бо за прадідом приїхав чорний воронок? Діда тоді розстріляли.

А що зараз? Тепер я смикаюсь […]

Пам’ятаєте, я колись робила допис про «зелений коридор»? Той, крізь який я б їхала тільки від безвиході та відчаю. А пам’ятаєте, які в мене були аргументи? Навіть якщо пам’ятаєте, то все одно скажу. Я не вірю тим людям (нелюдям). Скількі «котлів» було після домовленостей? Скільки таких «коридорів» розбомбили та розстріляли?

І от наразі, що ми бачимо?

Якогось […]

Про вдячність розповідають дуже рідко. Це майже нікому не цікаво, бо на спільну думку, люди й так повинні бути вдячними! Про що ще казати?

А розповідають про невдячність, нахабність та невічливість тих, хто втікає від війни. Цього разу і я не буду виключенням. Бо мені це болить. Бо часом хочеться гепнути по голові і заволати: «Ви […]

Я виїхала з рідного міста у липні 2014 року останнім потягом. Приїхала спочатку до Харкова. Місто жило своїм життям, проте кількість переселенців сягнуло піднебесної, тож всі все одно були на стрьомі.

Одеса ж зустріла мене, як мачуха стрічає небігу. Саме там я зрозуміла, що взагалі не важливо, на чиєму боці я була, що підтримувала чи що […]

Интерсити «Хелм-Варшава» — филиал ада на Земле. Прохладнее было даже во всеми уже забытом, но от этого не менее жутком, «Луганск-Львов».

Четыре длинноногие улыбчивые девушки с шестью огромными чемоданами и милым маленьким песиком прямо таки оккупировали купе. Все полки были уставлены самокатами, песьими корзинами и прочими картинами.

Было жарко. Все потели. Пес невозмутимо смотрел по сторонам, изредка […]

Вы даже не представляете, сколько моих друзей, вернувшись всего на несколько дней, с огромным трудом заставляли себя собирать вещи. Какой мукой был очередной отъезд. Как сильно они хотели остаться. Вот я и боялась, что приеду в Киев и меня просто разорвет от тоски. Боялась, что не захочу уезжать, а уезжать надо.

За пять месяцев любимый город […]

Она сидела в кафе на берегу моря и смотрела на невзрачного мужчину с глазами цвета сентябрьского неба. Наверное, именно эти глаза и делали его образ особенным, живым.

Если бы она его встретила где-то в толпе на улице, то скорее всего даже не обратила бы внимания. Ничего выразительного в его облике не было. А глаза… Кто всматривается […]

Все чаще люди говорят и пишут: «Хочу домой». Это естественно, так и должно быть. И это прекрасно, что люди от всего сердца хотят домой. Значительно хуже, когда хочется куда угодно, лишь бы не домой. Поверьте, я это точно знаю.

Но есть одна проблема. Мы все хотим сейчас не домой. Мы хотим назад, к привычной и спокойной […]